Гуляйпільський район

Гуляйпільський район — район у південно-східній частині України та північно-східній частині Запорізької області. Районний центр: Гуляйполе. Населення становить 27 720 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 1300 км?. Утворено 1923 року.

Межі району: на півдні межує із Пологівським, на заході — із Оріхівським, на північному сході — із Новомиколаївським, на сході — із Куйбишевським та Розівським районами Запорізької області. Крім того, на півночі — із Покровським районом Дніпропетровської області і на сході — Великоновосілківським районом Донецької області.

Територія району займає площу 1,3 тис. км?, що становить 4,8% території області.

Залізнична станція знаходиться на відстані 8 км від районного центру в селищі Залізничному (Придніпровська залізнична дорога).

Територія майбутнього району входила до Кальміуської паланки Війська Запорізького Низового. До 70-х років XVIII століття ці землі були не заселені через близькість до турецького кордону. Після спорудження Ново-Дніпровської укріпленої лінії фортець (від гирла р. Берди до гирла р. Мокрої Московки із центром у фортеці Олександрівській (сучасне місто Запоріжжя) у балці Калмичці, на річці Гайчур виникають стихійні поселення. Тут оселяються колишні запорожці, відставні солдати, біглі селяни та гайдамаки.

У 1783 році після приєднання Криму до Російської імперії розпочинається планомірне державне та поміщицьке заселення території південних степів.

У 1785 році правління Катеринославського намісництва зобов’язало Новомосковський земський суд заснувати і облаштувати біля Гайчура при балці Калмичкі державну військову слободу Гуляй-Поле. Назву дали переселенці з села Гуляй-Поля (сучасний Златопіль — районний центр Кіровоградської області), селян якої князь Г. Потьомкін продав у казну для заселення у Новоросію. Вони й дали назву новому населеному пункту «Гуляйполе» в пам’ять про рідне село. Поселення носило військовий характер, заселення проводилось сотнями. Сотні поступово перетворювалися в адміністративні одиниці. Так заселялись Подолянська, Піщанська, Гурянська, Вербівська, Бочанська, Херсонська та пізніше Польська сотні. У 1794 році поселення мало 150 дворів.

У 1797 році побудовано дерев’яну православну церкву «Воздвиження Чесного і Животворящого Христа Господнього», а Гуляй-Поле стає волосним центром Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

На початку XIX століття заселяється територія, що склала в майбутньому територію сучасного Гуляйпільського району. У 1800 році засновується село Туркенівка (суч. Малинівка), у 1802 — село Успенівка, а у 1806 році село Санжарівка (суч. Полтавка). Утворюються Туркенівська та Успенівські волості.

Жителі краю активно займалися землеробством та тваринництвом. Розвивалася торгівля. У 1859 році у Гуляй-Полі відбувся перший ярмарок. Діяло більше півсотні торгівельних підприємств із загальним оборотом 1 млн рублів. Поряд із ними існувала велика кількість торгівельних лавок. Торгівля сприяла припливу населення. Якщо у 1810 році тут проживало 1852 чол. то у 1859 — 2521 чол.

Із середини XIX на початок XX століття село Гуляй-Поле перетворюється у торгово-промислове містечко. У 1913 році тут проживає 16 тис. 150 осіб.

У Гуляй-Полі працювали 2 заводи сільськогосподарських машин, чотири винокурні та один пивоварний завод. Два парові млини були у Гуляй-Полі і один у Темирівці. Крім них навколо була велика кількість селянських «вітряків». Крім цього у Гуляй-Полі працювало два цегельно-черепичних заводи та дванадцять по селах і хуторах.

Поряд з промисловими підприємствами у селі існувало півтора десятка невеликих, напівкустарних виробництв — екіпажна майстерня, декілька гончарень, а також олійниці, кузні, столярні та інші майстерні.

Із 1884 року і аж до Першої світової війни через кожні три роки у Гуляй-Полі проводилися земські виставки-аукціони сільськогосподарської та промислової продукції.

Після Першої світової та Громадянської воєн у Гуляй-Полі відбуваються нові соціально-економічні перетворення, викликані зміною державної влади та політичного режиму.

Гуляйпільський район створений 7 березня 1923 року у Запорізькій окрузі Катеринославської губернії. З 1925 зі скасуванням губерній належить тільки окрузі. З 1930 року у складі Дніпропетровської області. 10 січня 1939 року район переданий до складу Запорізької області. У 1941-43 роках територія району входила до Оріхівського повіту Дніпропетровського генерального округу.

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селишну раду і 18 сільських рад, які об’єднують 61 населених пунктів та підпорядковані Гуляйпільській районній раді. Адміністративний центр — місто Гуляйполе[1].

Гуляйполе входить до числа районів Запорізької області, які становлять основу її аграрної могутності. В районі працює 25 сільськогосподарських підприємств, 50 фермерських господарств, 1 сільськогосподарський кооператив. Промисловий сектор нараховує 5 підприємств: три машинобудівної та два харчової галузі. Головними з яких є підприємства металургії та оброблення металу: дочірні підприємства ВАТ “Мотор Січ “- «Машинобудівний завод» і «Механічний завод». Будівельна галузь представлена 4 підрядними організаціями. Гуляйпільский район зв’язаний з магістральним газопроводом.

Торговельна мережа району представлена 186 підприємствами роздрібної торгівлі та 20 підприємствами громадського харчування.

Район зв’язаний з магістральним газопроводом.

Промислові підприємства

  • ВАТ «Гуляйпільський Машинобудівний Завод» ДОЧП Мотор Січ
  • ВАТ Гуляйпільський Завод «Сільмаш»
  • ЗАТ «Гуляйпільський Сирзавод»

Сільськогосподарські підприємства

  • ВАТ «Гуляйпільське» — банкрут
  • ТОВ «Новий Заповіт»
  • ТОВ «Авангард»
  • ЗАТ «Аграрний Дім»
  • ТОВ «Батьківщина»
  • ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»
  • КП Сільське Комунальне Господарство «Мирне»
  • ТОВ «Полтавка»
  • ТОВ «Колос-2000» — банкрут

Соціальна сфера

20 загальноосвітніх та 19 дошкільних закладів, 17 з яких працюють у складі навчально-виховних комплексів «школа-садок», навчають та виховують 5636 дітей. У Будинку творчості для дітей та юнацтва працює 34 гуртки.

31 спортивна група діє при дитячо-юнацькому клубі фізичної підготовки. У селі Полтавці діє школа-інтернат для сиріт.

Лікувально-профілактична сфера району представлена 21 закладом. 8 закладів клубного типу об’єднує понад 100 колективів художньої самодіяльності. Гуляйпільців обслуговують 27 бібліотек, районний краєзнавчий музей та 4 музеї на громадських засадах.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду

  • Ботанічний заказник «Байраки»
  • Ботанічний заказник «Цілинні пришляхові смуги»
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ботанічний заказник «Балка Данилівська»
  • Ландшафтний заказник «Цілинна балка»
  • Ландшафтний заказник «Цілинна ділянка з ставками»
  • Лісовий масив в верхів’ях балки «Терники»
  • Степова ділянка
  • Каскад двох ставків із водоохоронною зоною
  • Пам’ятка природи «Скотувата Балка»

Історико-культурні пам’ятки

  • 1. Виконком Гуляйпільської Ради у 1919 році (будинок поч. XX ст.)
  • 2. Могили родини Махнів кінця XIX — початку XX століття
  • 3. Подвір’я і будинок родини Махнів
  • 4. Пам’ятник жертвам Холокосту і могила Кості Чорного
  • 5. Братська могила жертв фашизму
  • 6. Пам’ятний знак жертвам голодоморів
  • 7. Кам’яна баба XII–XIII ст.
  • 8. Махновська тачанка

Історико-архітектурні споруди

  • 1. Млин Шредера «Надія», 1894 р.
  • 2. Житловий будинок купця Б. І. Карманова, 1900 р.
  • 3. Синагога, 1909 р.
  • 4. Міська лікарня
  • 5. Будинок першого комітету комсомолу (будівля поч. XX ст.)

Традиційні свята та фестивалі

  • 1. Музично-літературний андерграунд-фестиваль «День Незалежності з Махном» (24 серпня)
  • 2. Заходи до Дня міста (Вересень)
  • 3. Фестиваль «Вольниця» (Листопад)

Відповісти